1 Меса є центром християнського життя, бо в ній безкровно стає присутньою унікальна жертва Христа, продовжуючи Його спасительну жертву на хресті. За вченням Катехізису Католицької Церкви (CIC 1366), Євхаристія представляє жертву на хресті, будучи її пам'яттю. Вона застосовує плоди цієї жертви, такі як відпущення гріхів. Христос пожертвував Собою один раз і назавжди (Hebrews 7,27; 9,26; 10,10), і на месі ця єдина жертва стає присутньою, не як повторення, а як сакраментальна актуалізація (1 Corinthians 11,24-25; Luke 22,19-20; Hebrews 9,14).
Катехізис (CIC 1367) вчить, що жертва Христа і Євхаристії не є двома окремими жертвами, а становлять одну і ту ж дію: "це та сама жертва, що приноситься". На месі Церква також бере участь у цій жертві, приносячи себе разом з Христом. Як каже святий Павло, життя вірних, їхні страждання та молитви з’єднуються з жертвою Христа (Colossians 1,24; Romans 12,1). Коли ми беремо участь в Євхаристії, ми єднаємося з приношенням Христа, як одне тіло (1 Corinthians 10,16-17).
Жертва Христа, що дарувала нам вічне викуплення (Hebrews 9,12), продовжується в месі (CIC 1368), даючи християнам можливість приєднатися до цієї жертви. Євхаристія є жертвою спокути (Isaiah 53,5; Matthew 26,28), застосовуючи для всіх вірних благодать викуплення, досягнуту Христом один раз і назавжди. Меса - це не повторення, а жива присутність жертви Христа, яка відновлюється в літургії для спасіння всіх поколінь.
