1 Католики вірять у благодать як в божественний і безкоштовний дар Бога, необхідний для духовного життя і спасіння. Благодать розглядається у Святому Письмі як сила, що відновлює душу. У Посланні до Ефесян 2, 8-9 сказано: «Бо благодаттю ви спасені через віру; і це не від вас, це дар Божий; не від діл, щоб ніхто не хвалився». Цей уривок відображає віру в те, що благодать не є людською заслугою, а незаслуженим даром, який наближає людину до Бога.
Через Хрещення католики вірять, що благодать є засобом, через який християни стають дітьми Божими (Галатів 3, 26-27), беручи участь у божественній природі і приймаючи Святого Духа, який веде їх у вірі. «Всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса, бо всі, хто був охрещений у Христа, зодяглися в Христа». Це зодягання в Христа є знаком нового життя, яке дарує благодать.
Крім того, благодать постійно проливається через таїнства. У Посланні до Римлян 6, 14 йдеться про визволення через благодать, яке дають таїнства: «Бо гріх не буде мати влади над вами, бо ви не під законом, а під благодаттю». У шлюбі, примиренні чи Євхаристії католики вірять у благодать, що випливає з кожного таїнства, зміцнюючи їх у складні моменти.
Співпраця між благодаттю і людською свободою також є центральною. У 2 Коринтян 12, 9 Бог каже Павлу: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється у слабкості». Це показує, що хоча благодать є божественним даром, вона вимагає прийняття і співпраці людини, щоб приносити свої плоди. Таким чином, католики вірять у благодать як у співпрацю між Богом і людиною в прагненні до святості і божественного спілкування.
